Розроблення в установленому законодавством порядку нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками
документації із землеустрою;
д) створення інформаційної бази даних з питань землеустрою;
е) проведення державної експертизи документації із землеустрою у випадках та порядку, передбачених законом;
Стаття 2. Призначення землеустрою
Землеустрій забезпечує:
а) реалізацію державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо;
б) надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель;
в) встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;
г) прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;
ґ) організацію території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій з метою створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни;
д) розробку і здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення, закислення, заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами та хімічними речовинами тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;
е) організацію території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;
є) отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Стаття 20. Обов’язковість землеустрою
Землеустрій проводиться в обов’язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:
а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
б) встановлення та зміни меж об’єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
ґ) організації нових і впорядкування існуючих об’єктів землеустрою;
д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання
малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.
Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов’язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування,
власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Власники землі, землекористувачі, у тому числі орендарі, при здійсненні землеустрою зобов’язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що
підлягають землеустрою.
Стаття 25. Документація із землеустрою
Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Види документації із землеустрою:
а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного,
лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів;
г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;
е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
з) робочі проекти землеустрою;
и) технічна документація із землеустрою щодо визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;
і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;
й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок;
к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель.
Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:
у паперовій формі – підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
в електронній формі – електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
Отримана в процесі обстежень інформація використовується для:
а) проведення агроекологічної оцінки земель;
б) розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою;
в) ведення обліку про якісний стан земель;
г) ведення моніторингу земель;
ґ) прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо;
д) розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;
е) обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Стаття 37. Бонітування ґрунтів при здійсненні землеустрою
Бонітування ґрунтів проводиться з метою отримання показників для порівняння оцінки якості ґрунтів за їхніми основними природними властивостями.
РОБОТИ З ЗЕМЛЕУСТРОЮ
Приватизація земельної ділянки
Приватизація земельної ділянки – це перехід права власності на земельну ділянку від держави до фізичної чи юридичної особи. Приватизацією земельних ділянок можуть скористатися особи, які бажають оформити право власності на земельні ділянки, що знаходяться в їх користуванні (в т.ч. на підставі даних земельно-шнурових книг), а також громадяни, які бажають скористатись своїм правом на безкоштовне отримання земельної ділянки із земель з державної та комунальної власності.
Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення(відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Перелік необхідних документів:
- Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- Копія технічного паспорта (у разі наявності);
- Копія свідоцтва про право власності на будинок (у разі наявності);
- Рішення сільської (селищної, міської) ради;
- Викопіювання із збірного кадастрового плану з погодженням сільського голови та землевпорядника;
- Копія доручення якщо за власника здає документи інша особа.
Поділ та об’єднання земельних ділянок
Поділ/об’єднання виконується у разі відчуження частини земельної ділянки. Можливе тільки після виділенням її в окрему земельну ділянку. Здійснюється лише після отримання її власником документа що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з них здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок. В результаті поділу/об’єднання земельних ділянок їм присвоюються нові кадастрові номери.
Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та обэєднання земельних ділянок
Перелік необхідних документів:
- Копія паспорта та ідентифікаційного номера (копія правоустановлюючих документів для юридичних осіб).
- Нотаріально завірена копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку;
- Нотаріально завірена згода на поділ чи обєднання земельної ділянки;
- Копія свідоцтва на право власності на будинок, якщо земельна ділянка забудована;
- Копія технічного паспорта на будинок якщо ділянка забудована;
Зміна цільового призначення земельної ділянки
Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки схожий на порядок відведення земельної ділянки у власність із земель державної або комунальної власності, проте має певні свої особливості.
Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення
Перелік необхідних документів:
- Копія паспорта та ідентифікаційного номера (копія правоустановлюючих документів для юридичних осіб).
- Нотаріально посвідчена заява власника земельної ділянки про наміри змінити цільове призначення (оригінал);
- Нотаріально посвідчена копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку;
- Попередній висновок архітектурного органу (в межах населеного пункту);
- Викопіювання з генерального плану забудови, погоджене районним архітектором (в межах населеного пункту);
Розробка проектів відведення земельної ділянки
Проект землеустрою розробляється у тих випадках, коли межі земельної ділянки не були встановлені раніше, або якщо змінюється цільове призначення земельної ділянки. Тобто, якщо Ви маєте намір приватизувати ні ким не зайняту земельну ділянку, якою протягом останніх років ніхто не користувався, то орган місцевого самоврядування на підставі попередньо поданої Вами заяви до сільської (селищної, міської) ради або державної адміністрації видасть вам витяг з рішення “про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду, постійне користування) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (ведення особистого селянського господарства, тощо)
Виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для садівництва, ведення особистого селінського господарства
Перелік необхідних документів в межах населеного пункту:
- Копія паспорту та ідентифікаційного коду.
- Копія заяви з якою зверталися до сільської ради;
- Рішення сесії сільської (селищної, міської) ради оригінал;
- Викопіювання із збірного кадастрового плану з погодженням сільського голови;
Перелік необхідних документів за межами населеного пункту:
- Копія паспорту та ідентифікаційного коду.
- Копія заяви з якою зверталися до Головного управління Держгеокадастру;
- Наказ головного управління Держгеокадастру (оригінал);
- Викопіювання із проекту формування території сільської (селищної, міської) ради;
Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь
Розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь
Головною метою проекту еколого-економічного обґрунтування сівозміни (проект сівозміни) є збереження родючості ґрунтів, що призначені для вирощування сільськогосподарських культур. З недавніх часів наша держава почала замислюватись над збереженням та підвищенням родючості ґрунтів, в тому числі і шляхом впровадження обов’язкових до виконання норм, які зобов’язують українських фермерів використовувати землю у відповідності із проектами сівозміни, які пройшли державну експертизу землевпорядної документації, погоджені та затверджені у встановленому порядку.
Робочі проекти землеустрою щодо зняття, перенесення та використання родючого шару грунту
Розробка робочого проекта землеустрою щодо зняття, перенесення та використання родючого шару грунту
Щоб отримати дозвіл на зняття родючого шару ґрунту необхідно обов’язково розробити робочий проект землеустрою щодо зняття, перенесення та тимчасового зберігання родючого шару ґрунту земельної ділянки, який за своїм призначенням є головною складовою природозахисних заходів, направлених на охорону родючості ґрунтів та їх ефективне використання.
Охорона родючості ґрунтів є логічним продовженням політики держави у земельних правовідносинах, яка чітко визначила в конституційних положеннях, що основним багатством нашої держави є земля, щодо якої діє режим особливої охорони. Зважаючи на особливе ставлення нашої держави до земельних правовідносин, а також цінність сільськогосподарських земель як таких, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки дозволяється виключно у тому випадку, коли отримано дозвіл на зняття родючого шару ґрунту.
Статтею 168 Земельного кодексу України та статтями 48, 52 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що якщо діяльність призводить до порушення ґрунту на поверхні ділянки, власник земельної ділянки та землекористувач повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності. Реалізація таких заходів можлива за умови отримання спеціального дозволу у відповідному територіальному органі Державної інспекції сільського господарства України.
Зняття та перенесення ґрунтового покриву власником або землекористувачем без отримання дозволу, так само, як і порушення порядку зняття, використання та збереження родючого шару ґрунту, не зважаючи на обсяг заподіяної земельній ділянці шкоди, тягне відповідну адміністративну відповідальність.
Проте більш значною обставиною, яка надає певну мотивацію для отримання дозволу, є обов’язок порушника відшкодувати шкоду, яка заподіяна земельній ділянці, в повному обсязі.
Враховуючи внесені у 2015 році зміни до профільного законодавства, робочий проект землеустрою відтепер розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Розроблений робочий проект землеустрою в подальшому підлягає погодженню місцевими органами земельних ресурсів та екології. Додатково, робочий проект погоджується також місцевим органом архітектури у випадку, якщо на земельній ділянці планується будівництво.
Дозвіл видається місцевою сільгоспінспекцією після погодження проекту та отримання позитивного висновку сільгоспінспекції на проект землеустрою щодо зняття родючого шару ґрунту, який має містити відомості про зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту та порядок проведення рекультивації порушених земель.
Приблизний перелік вихідних даних, необхідних для того, щоб розробити робочий проект землеустрою на зняття родючого шару ґрунту:
- копія правовстановлюючого документу на земельну ділянку;
- кадастровий план земельної ділянки;
- картосхема розташування земельної ділянки;
- топографічний план земельної ділянки;
- генеральний план будівництва;
- матеріали ґрунтових обстежень земельної ділянки;
- копія наказу про призначення особи, відповідальної за зняття та перенесення ґрунту;
- заявка на розробку робочого проекту землеустрою;
- завдання на розробку проекту землеустрою;
- технічні умови земельної ділянки.
- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою;
- копія договору на виконання земляних робіт та довідка про наявність машин і механізмів;
- копії установчих документів суб’єкта господарювання-виконавця робіт по зняттю та переміщенню ґрунту;
- відомості про подальше використання ґрунтового покриву;
- копія агрохімічного паспорту земельної ділянки;
- зобов’язання організації на зберігання ґрунту;
Сівозмінами вважають науково-обґрунтовану організацію чергування культур сільського господарства у просторі та часі, основою якої є особливість біологічної взаємодії таких культур та їх впливу на продуктивність ґрунтів.
Головною сутністю проекту сівозміни є визначення періодичності зміни сільськогосподарських культур на одному полі враховуючи наступні вимоги:
- для соняшника – не менше ніж через 7 років;
- для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше ніж через 1 рік;
- для пшениці озимої, картоплі, проса – не менше ніж через 2 роки;
- для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) – 1-10 років.
- для льону – не менше ніж через 5 років;
- для люпину, капусти – не менше ніж через 6 років;
- для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі – протягом 2-3 років поспіль;
- для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого – не менше ніж через 3 роки;
Істотною складовою проекту сівозмін є технічне завдання замовника на розробку проекту сівозміни, яке виступає в якості відправної точки в роботі землевпорядників та включає наступну важливу інформацію:
- спеціалізація господарства для якого розробляється проект сівозміни;
- вихідні умови на проектування для визначення екологічних та економічних умов, вимог щодо формування інженерної та соціальної інфраструктури.
Загалом проект сівозміни складається з наступних, законодавчо визнаних обов’язковими, розділів:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- текстові матеріали, які зокрема включають рішення компетентних органів, матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань, дані ґрунтових обстежень, польові агрохімічні паспорти, правовстановлюючі документи на землю, дані щодо історії посівів за останні 5 років;
- графічні матеріали, які складаються з плану землекористування, схеми попередників культур, планування рельєфу та груп ґрунтів, плану організації землеволодінь (розташування угідь, виробничих будівель, об’єктів інфраструктури), схеми організації території та іншого.
- пояснювальна записка з даними про об’єкт землеустрою, виконавця та описом робіт, проектними рішеннями щодо організації полів сівозміни, упорядкуванням угідь та заходів з охорони земель, планом переходу до сівозміни;
Перелік необхідних документів:
- Заявка на розробку проекту;
- Документи що підтверджують площу землекористувань;
- Довідка держгеокадастру в районі про наявність земель землекористувача (орендаря);
- Матеріали книги історії полів за останні 3 роки;
- Копія агрохімічних паспортів земельних ділянок;
- Завдання на проектування (розробляється після укладання договору);
- Показники діяльності с/г підприємства (Ф-29-сг, Ф-24-сг, Ф-50-сг, Ф-10 -мех., Ф-9-б-сг).
Землеоціночні роботи
Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
Нормативно-грошова оцінка – це одна з кількох видів оцінок, передбачених Законом України “Про оцінку земель”, основою розрахунку якої є рентний дохід від використання земельної ділянки протягом певного періоду часу. Законодавче поняття нормативно-грошової оцінки визначено також в ст.1 Закону України “Про оцінку земель”.
Перелік необхідних документів:
- Копія юридичних документів завірених своєю печаткою або копія паспорта та кода.
- Копія проекту землеустрою або технічної документації;
- Копія кадастрового плану або плану відведення завіреного печаткою відділу або Управління Держгеокадастру у відповідному районі;
- Копія договору оренди;
Землі водного фонду, несучи багатопланове господарське, лікувальне, оздоровче, туристичне, а також і стратегічне функціональне навантаження, на відміну від земель інших категорій забезпечують людину найціннішою життєдайною сировиною і водночас готовим до вжитку продуктом, з яким конкурувати здатне хіба лише повітря. Тому вартісна оцінка земель, вкритих водою, вимагає особливо уважного вивчення, дослідження і урахування усіх ціноутворюючих факторів як єдиного засобу дня втілення у результаті грошової оцінки реальної ціни цих земель.
Нормативна грошова оцінка земель водного фонду(чиста вода)
Перелік необхідних документів:
- Копія юридичних документів завірених своєю печаткою або копія паспорта та кода.
- Копія проекту землеустрою або технічної документації;
- Копія кадастрового плану або плану відведення завіреного печаткою відділу або Управління Держгеокадастру у відповідному районі;
- Копія договору оренди;
Нормативно грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого,рекреаційного та історико культурного призначення
Нормативна грошова оцінка земель лісового фонду
Нормативна грошова оцінка земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення
Нормативно грошова оцінка земель населених пунктів
Земельний кодекс України, Закон України «Про плату за землю» передбачають, що «використання землі в Україні є платним, власники землі та землекористувачі щорічно сплачують плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місця положення земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель».
Наявність грошової оцінки землі дозволяє здійснювати економічне регулювання земельних відносин. На підставі грошової оцінки земель, в першу чергу, органи місцевого самоврядування, поряд з нормативно-організаційними методами управління розвитком території, реалізують свої повноваження щодо створення економічних умов раціонального використання земель, забезпечують необхідну основу для формування фінансово-економічної бази місцевого самоврядування за рахунок справляння земельного податку та орендної плати за землю.
Грошова оцінка земель населених пунктів здійснюється відповідне до чинного законодавства України з метою створення умов для економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-продажу, оренді земельної ділянки, ціноутворенні, визначенні ставок земельного податку.
Грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України. Держкоммістобудування України, Української академії аграрних наук 27 січня 2006 р. № 18/15/21/11.
Нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Перелік необхідних документів:
- Клопотання відповідної сільської ради;
- Копія установчих документів сільської ради.
- Рішення про надання дозволу на проведення нормативної грошової оцінки;
Геодезичні роботи
Перенесення меж земельної ділянки в натуру на місцевість
Перенесення меж земельної ділянки в натуру на місцевість – це закріплення поворотних точок сторін земельної ділянки на місцевість – це закріплення поворотни точок земельної ділянки на місцевості з допомогою межових знаків (кілків і т. д.) Перенесення меж земельної ділянки проводиться при наявності документа що підтверджує право власності на земельну ділянку та по координатах які беруться з бази даних Державного земельного кадастру і переносяться на місцевість з максимальною точністю за допомогою високоточних геодезичних приладів. В результаті виконаних геодезичних робіт громадянин точно буде знати де проходять межі його земельної ділянки та отримає Акт перенесення в натуру (на місцевість ) меж земельної ділянки та передачі межових знаків
Перелік необхідних документів:
- Копія паспорта та ідентифікаційного номера
- Копія документа що посвідчує право власності на земельну ділянку
Топографічна зйомка – це один з видів геодезичних вишукувань, результатом яких є складання плану місцевості, топографічної карти. Під час наземної топографічної зйомки інженер-геодезист проводить вимірювання висот, відстаней, поворотних кутів тощо. Топографічна зйомка також може здійснюватись за допомогою літальних апаратів, які знімають поверхню землі – космічна, аерофотозйомка.
Топографічна зйомка може виконуватись в різних масштабах, однак найбільш поширеним є зйомка у масштабі 1:500. Такий масштаб часто використовують при проектуванні, реконструкції, розробці генеральних планів та в інших випадках. В масштабі 1:500 є можливим визначення інженерних комунікацій та погодження їх з відповідними експлуатуючими організаціями.
Топографічна зйомка земельної ділянки
Топографічна зйомка земельної ділянки
Перелік необхідних документів:
- Копія правоустановчих документів
- Клопотання на виконання робіт
- Викопіювання із збірного кадастрового плану
ІНШІ РОБОТИ
Розрахунок втрат сідьськогосподарського та лісогосподарського виробництва
Перелік необхідних документів:
- Копія правоустановчих документів
- План відведення земельної ділянки
- Довідка про грунтовий покрив